Історія Великих Бірків

Вели́кі Бі́рки — селище міського типу у Тернопільському районі, Тернопільської області. Розташоване на обох берегах річки Гнізни Гнилої верхньої частини Гнізни — лівої притоки Серету, за 12 км на схід від Тернополя. Через територію селища протікають річки Теребна та Гніздечна — ліва і права притоки Гнізни Гнилої.

За роки Радянської влади змінився соціальний склад населення Великих Бірок, зросла культура, поліпшився добробут людей. Населення обслуговують пекарня, дві їдальні, чайна, майстерні для пошиття одягу, ремонту взуття, годинників, промтоварний і продуктовий магазини. Дедалі розширюється індивідуальне будівництво. За 1960—1970 рр., зокрема, споруджено 255 добротних житлових будинків, вкритих черепицею, шифером чи залізом. Кожен будинок має дві—три кімнати, кухню та допоміжні приміщення. За післявоєнний час в селі з’явилося понад 10 нових вулиць.

Істотні зміни сталися в охороні здоров’я трудящих. Якщо до 1939 року у Великих Бірках був лише один приватний лікар, то зараз у селі є лікарня на 75 ліжок з загальним, дитячим та пологовим відділеннями, санітарно-епідемічний відділ, бактеріологічна лабораторія, поліклініка, зубопротезний і рентгенкабінети, аптека. Населення обслуговує 13 лікарів і 40 чоловік з середньою медичною освітою, діє дитячий садок-комбінат на 80 місць.

На належний рівень поставлена народна освіта. У 1970/71 навчальному році середню школу, яка розміщена в перебудованому приміщенні, відвідувало 615 дітей колгоспників, робітників та службовців. їх навчало й виховувало 40 учителів, серед них заслужена вчителька У РСР Г. Я. Длугопольська. За успіхи в навчанні й комуністичному вихованні дітей вчительку Л. С. Букеду нагороджено орденом «Знак Пошани». За післявоєнні роки середню освіту здобуло понад 800 чоловік. Багато з них вже закінчили вищі навчальні заклади і працюють агрономами, вчителями, лікарями, інженерами. В селі діє будинок піонерів, де діти розвивають свої здібності в різних гуртках — музичних, хорових, танцювальних, технічних, краєзнавчих. Радіо, книга, газети ввійшли в кожну хату. В 1972 році на 1000 чоловік населення припадало 1547 примірників періодичних видань. Працюють міжколгоспний радіовузол, дві бібліотеки, у яких налічується 48 тис. книжок. У будинку культури часто організовуються концерти художньої самодіяльності, виступають і приїжджі артисти, демонструються кінофільми. При будинку культури працюють музична студія і ляльковий театр. У селі закладено парк відпочинку, де в 1955 році встановлено пам’ятник В. І. Леніну.

Молодь і дорослі захоплюються спортом. У селі працює п’ять колективів фізичної культури, є стадіон, волейбольний і баскетбольний майданчики.

Жителі села підтримують дружні зв’язки з трудящими братніх радянських республік та соціалістичних країн. Колективи фабрики господарських виробів та колгоспу «Росія» листуються з трудящими Слівенського округу НРБ. В 1972 році вони приймали друзів з братньої Болгарії. Недавно колгосп «Росія» одержав з Мінська трактори, з Горького й Ульяновська — вантажні автомашини, з Ростова-на-Дону — зернові комбайни, з Естонії — мінеральні добрива.

Багатогранну діяльність трудящих села спрямовує сільська Рада. Вона займається всіма галузями економічного й духовного життя, дбає про дальший розвиток культури й добробуту населення. До сільради обрано 46 депутатів, серед них 20 жінок. Більшість депутатів — комуністи й комсомольці. Значну роботу провадять постійні комісії — сільськогосподарська, фінансово-бюджетна, культурно-освітня, торгівлі, благоустрою тощо. Депутати регулярно звітують перед виборцями про свою роботу. У Великих Бірках діє 20 громадських організацій — товариські суди, жіночі ради, депутатські пости, вуличні комітети та ін. Багато уваги приділяється благоустрою села. Крім завершення повної газифікації, у дев’ятій п’ятирічці буде споруджено водопровід, зведено нові житлові й службові будинки.

У побут трудящих села все більше входять нові звичаї й обряди. Тепер молоді беруть шлюб в урочистій обстановці в кімнаті щастя, яка обладнана в новому будинку культури. Тут же провадиться реєстрація новонароджених. Щороку 31 грудня, напередодні Нового року, правління колгоспу поздоровляє кращих трудівників села. Стало традицією в урочистій обстановці проводити на пенсію літніх колгоспників, вшановувати працю кращих. Для ветеранів праці, передових людей велика честь бути занесеним до Книги почесних громадян села.

Трудівники села шанують пам’ять тих, хто загинув на фронтах Великої Вітчизняної війни та в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів. На відзначення 50-річчя Радянської влади в центрі села споруджено пам’ятник воїнам-односельцям, а в 1955 році — монумент радянським воїнам, які віддали своє життя, визволяючи село від фашистського поневолення.

Разом з усією країною трудящі Великих Бірок живуть вільним щасливим життям, вони користуються всіма благами, які дає людині соціалістичне суспільство.

 

інші Заклади категорії “Історія Великі Бірки”

Цифровий паспорт